Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
видумувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
видумати — див. видумувати … Український тлумачний словник
видумка — и, ж. 1) Здібність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. || розм. Те, що винайдене. 2) рідко. Те, що вигадане, придумане, що не відповідає дійсності … Український тлумачний словник
видумування — я, с. Дія за знач. видумувати … Український тлумачний словник
видумуватися — ується, недок. Пас. до видумувати … Український тлумачний словник
виплітати — а/ю, а/єш і рідко виплі/тувати, ую, уєш, недок., ви/плести, ету, етеш; мин. ч. ви/плів, ви/плела, ви/плело; док., перех. 1) Виготовляти що небудь способом плетіння. 2) перен. Створювати що небудь в уяві, в думках. || розм. Вигадувати, видумувати… … Український тлумачний словник
вигадувати — вигадати (говорити, змальовувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), видумувати, видумати, придумувати, придумати, фантазувати, мудрувати, вимудровувати, імпровізувати, плести, плескати, пригадувати, пригадати, химерити, химерувати,… … Словник синонімів української мови
винаходити — винайти (створювати що н. нове, до цього невідоме), придумувати, придумати, вигадувати, вигадати, створювати, створити, видумувати, видумати … Словник синонімів української мови
